Вибачте за очевидність сказаного нижче, але чомусь всі говорять про розмір податків, коли насправді...

Розглядемо будь-яку фірму. Фірма має доходи (від продажу товарів і послуг) і витрати (на закупівлю товарів чи сировини, оренду/утримання приміщень, устаткування, зарплати, податки і т.д.). Різниця між доходами і витратами зветься прибутком.

Коли бізнесмен планує бізнес, він очікує отримання від того бізнесу певного прибутку (зауважу, зарплата бізнесмена в якості директора власного підприємства до прибутку не входить). Різні види діяльності дають різні прибутки, і бізнес намагається вкласти гроші у найприбутковіші види діяльності. В результаті утворюється "середня температура по лікарні", яка зветься норма прибутку: той показник прибутку, нижче якого бізнес гроші не вкладає, бо можна вкласти в щось більш вигідне. Нащо вкладати гроші в щось, що дає 5% від вкладеного прибутку на рік (ще раз - вже після сплати податків), якщо можна вкласти в щось інше, що дає 30%?

Прибуток можна обчислювати у відсотках, а можна в роках відшкодування: гроші, вкладені в бізнес, що дає 5% річних прибутку, повернуться за 15 років, а під 30% - за 3 роки.

Ліричний відступ: такий улюблений нашою різнопартійною пропагандою надприбуток є якраз перевищенням прибутку над нормою. Відібрати надприбутки - це вбити економіку: якщо всі прибутки, вищі за поточну норму - наприклад, 20% - відбирати, то поточна норма, яка є певним середнім значенням, впаде і стане, скажімо, 10%. А якщо ми почнемо збирати все, вище 10% - впаде далі, і так доти, доки ніхто прибутку не отримуватиме, а отже, і не матиме стимулу вкладати гроші. Здорова економіка має сама регулювати надприбутки в певній галузі напливом різних бізнесів, які заради утримання в цій галузі будуть знижувати власні надприбутки... доки вони не знизяться до норми.

Ну так от, спитайте в будь-якого успішного українського бізнесмена, який відсоток прибутку він вважає нормальним, в який вкладе гроші (або, що те ж саме - за який час вкладені гроші мають повернутися). Навряд чи ви почуєте 26% (3 роки). Всі скажуть: 1 рік, півтора, півроку... "Та Україна - це золоте дно для бізнесу!" - скажете ви. Але чому ж тоді в нас така дупа? А відповідь дуже проста: ризики. Бізнес намагається якомога швидше прокрутити гроші і знову повернути їх в офшори не через податки (ще раз, вже враховані в прибутку), а через хабарництво і рейдерство. Який зиск від того запланованого прибутку буде, якщо податкова не просто візьме, що зобов’язана, а ще й вимагатиме хабаря в тому самому розмірі за невідкриття справи за вигаданою несплатою, якщо місцевий прокурор зробить пропозицію, від якої неможливо відмовитися, і добре, якщо половину грошей вбережете, якщо вранці, прийшовши до офісу, ви можете зустріти два десятки банди... чоловіків міцної статури із рішенням суду з іншого кінця країни (про який ви вперше чуєте) про те, що ця фірма - вже не ваша?

Ось це і вбиває бізнес в Україні. Навіть якщо до вас особисто ці хлопці не прийдуть - то прийдуть до ваших контрагентів і зірвуть поставки; та й взагалі в цих умовах вигідніше бути кидалою, аніж чесним бізнесменом. Ресторан, який наймає бомжів і студентів і продає відверто неякісну їжу, де завгодно припинить існувати за півроку - але яка різниця бізнесмену, якщо за цей час гроші вже відіб’ються? Якби норма прибутку для ресторанів була 7% (10 років повернення), то й бізнесмени були б зацікавлені в якісному сервісі. Але норма прибутку - єдина для економіки; бізнесу в цілому не важливо, вкладати гроші в сервіс, торгівлю чи виробництво - вкладають туди, де буде прибуток.

Більше того: це вбиває... збір податків в Україні. Бо, зрозуміло, фірма, яка не сплачує податки, отримує більший прибуток, ніж та, яка сплачує. І податки з обов’язку для всіх перетворюються на ризик: якщо фірма існує 10 років, їй значно важче сховатися від податкової, ніж коли 3 місяці.А розмір податків може хіба пояснити, чому в нас високі ціни (якби не ПДВ, були б на 17% нижчі) і маленькі зарплати (якби не ПФ, були б на 36% більші). Але це не критерій виживання бізнесу в цілому.

УП опублікувала документи, згідно з якими мітинги на Майдані 22 заборонили "для охорони президента Литви".
У мене пропозиція: на сайті президента Литви є форма для зворотнього зв’язку англійською. Ще є російською і литовською.

Литовської я не знаю, але сайт діє і англійською і російською, і, гадаю, принаймні розглянути заяву мають. Я накидав приблизний текст, пропоную його трохи підредагувати і закидати сайт цими запитами. 

Англійською:

Dear Ms President!
You are to visit Kyiv on November 22. It is an honour to all Ukrainians to have you as a guest. What is more, the day of your visit is a symbol for all free ukrainians - Freedom day, the anniversary of Orange Revolution of 2004.
However, the current Ukrainian government is using your visit to limit people's rights. More precisely, the Department of the State Guard and the Kyiv City State Administration sued to prohibit any rallies and gatherings on Maidan Nezalezhnosti on November 22, and the court agreed with their argumentation that such rallies could create danger to you.
Dear Ms President! If you agree that such practice of the use of international relations for the suppression of citizens' rights and freedoms is unacceptable in the civilized world, ask Mr Yanukovych if he knows what his subordinates are doing and what he thinks of such actions.

Російською:

Уважаемая г-жа Президент!
Вам предстоит посетить Киев 22 ноября. Это большая честь для всех украинцев - принимать Вас в качестве гостя. Более того, день вашего визита является символом для всех свободных украинцев - День свободы, годовщина Оранжевой революции 2004 года.
Однако нынешняя украинская власть использует Ваш визит для ограничения прав и свобод людей. А именно, Управление государственной охраны и Киевская городская государственная администрация обратились в суд с требованием запретить любые митинги и собрания на Майдане Незалежности 22 ноября, и суд согласился с их аргументацией, что подобные акции могут создать опасность для Вас.
Уважаемая г-жа Президент! Если вы согласны, что подобная практика использования международных отношений для подавления гражданских прав и свобод является неприемлемой в цивилизованном мире, спросите г-на Януковича, в курсе ли он действий своих подчиненных и что он думает о подобных действиях.